3.04.13. - Звернення до Наталі

Шановна Наталя Гладиш, Ви одна з дуже небагатьох, хто серйозно поставився до задумки блогу і виявив бажання допомогти. Як це зробити, я точно не знаю, але вірю, що можливо. Задача непроста, вже тому, что наші погляди поки що не співпадають. Але може це і добре: нехай наївно, однак я відчуваю в цій дискусії розмову нашого Сходу з нашим Заходом. Може, тут почнеться розуміння, буде ширитись...

 

Я думаю, Наталя, що є деяка аберація зору у західняків щодо наших регіонів, не вільні від неї і Ви. Давайте ухопимося за, мовби, дрібничку, за слова "українофоб", "україножер", які часто вживаються в опозиції, не тільки на Заході. Вдумаємось, а що воно означає? Навряд чи думають, що тут люди ненавидять, бояться самих себе. Просто сидить воно в свідомості, що тут не Україна, не зовсім Україна, не справжня Україна. Хоча б з-за мови. З-за того, що не люблять Бандеру. Та й взагалі зросійщені. А українофоби - то і означає, що не люблять справжню Україну, спираються спробам їх перевиховати в правильному національному дусі.

Не буду сперечатися, Наталю, є тут у нас деяка кількість людей, принципових супротивників державності України, прихильників приєднання до Росії, я таких знаю. Однак і серед них немала частка таких, які свої погляди обгрунтовують тиском "нациків", "фашистів" в їх термінології. Так, російська загроза існує і ці місця найбільш до неї чутливі. Тим небезпечніше ставлення до нас, яке відторгає нас від України. Дуже прошу Вас, Наталю, наполягаю, згодьтесь відразу з тим, що ми ВЖЕ є Україною. З нашою мовою (нашими мовами), нашими поглядами на героїв, з нашою більшою схожістю на росіян. Вже зараз, а не тоді, коли нас перероблять в національно свідомих. Причому ми не менш справжні українці, ніж з яких інших місць України. Таке визнання - це головний пункт в українському поразумінні, без нього немає можливості демократичного розвитку України.

Так що ми з Вами, Наталю, можемо зробити для України? Бачите, скільки на інтернет-групі ДХ умників, які доводять свою перевагу над іншими, однак нічим своїм не хочуть поступитися для діла? Давайте показувати приклад. Якщо ми з Вами згодимось у дуже невеликій кількості пунктів необхідної дії, то це вже приклад. Якщо будемо демонструвати можливість згоди хоча б на тому ж ДХ - вже діло. Може, Ви маєте якийсь вплив на своїх земляків - дуже добре. Ми можемо організувати спілкування різних суспільних кол, взаємні візити, я готовий витрачати на такі речі власні кошти.

Один, головний пункт для поразуміння я вже назвав. Висуваю для проби ще один, може згодитесь. Вивчення української мови, літератури, історії в усіх школах України незалежно від мови навчання іншим предметам - то зрозуміло, поза дискусією. А ось мова викладання у вищах (окрім деяких спеціальних), вибір між українською та російською - за бажанням тих, хто вчиться. При тому, що можливість вчитися українською має бути надана тому, хто бажає, будь де в Україні. Згодні, що це демократично, ліберально та патріотично?

А які Ваші пункти, пропозиції? Давайте починати роботу. Може получиться.

Блаженны миротворцы: ибо они будут наречены сынами Божиими. Матфей 5 9.

Комментарии 

 
0 # Обратная связьНаталья Гладыш 03.04.2013 09:04
Сейчас я намеренно отвечу Вам по-русски.
Выбор языка в ВУЗах. Думаю, что этот вопрос можно будет считать решенным, если чуть-чуть изменить формирование групп на 1 курсе. Если обучение ведется в два потока, то просто предупредить студентов, что на первых двух неделях обучения им надо определиться с тем, в каком потоке они будут обучаться. Если учесть Вашу мысль о том, что украиноязычным всегда должны предоставлять возможность обучения на украинском, то все будет в порядке. Правда, тут есть подводные камни. 1) Если в Харькове, например, большинство преподавателей используют русский, то они будут склонять студентов к использованию именно этого языка. 2) Потоки могут выйти далеко не равными по количеству. Значит, что преподаватели могут спорить о разнице в нагрузках, но именно это может послужить стимулом преподавать на украинском. 3) Надо сделать 2 потока.
P.S. Должна признаться, я не видела такой проблемы у нас в университете на матфаке. Русские спокойно отвечали на родном
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НатальеКопелиович 03.04.2013 10:57
Я Ваш ответ понял как согласие. С радостью понял, поскольку, к примеру, Гриценко последовательно уходил от ответа.
Проблем возникнет много. Нет аудиторий, мало украиноязычных преподавателей. Но лично я прочел весь курс отдельно одному студенту по-украински, поскольку он выразил согласие.
Я говорю со своими украиноязычными на украинском, но не в этом вопрос, а в том, каким языком читают лекции. Не знаю, как у Вас во Львове с языком преподавания в университете.
Хорошо, а как с основным пунктом?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НатальеКопелиович 03.04.2013 11:01
Кстати, если Вы читали мои статьи по языку, то видели, что я предлагал и материальное поощрение преподавателей и студентов, начинающих обучение по-украински.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # щодо мови викладанняНаталя Гладиш 03.04.2013 12:14
У нас в університеті Ім. Франка вибір мови не був проблемою. Викладали виключно українською, хоча підручники були на різних мовах. Більшість російських, трохи українських, іноді навіть англійські. Викладачі стимулювали до засвоєння знань самостійно. На матфаці викладачі дуже поважали студентів. І це не було показухою. Пари проходили на наше прохання з 9:30, щоб уникнути часу пік. Також самі пари тривали не півтори години, а лише годину, причому об'єм матеріалу не змінився, а просто частину давали на самостійне опрацювання. Ми самі визначали день іспиту в межах сесії і кількість днів на підготовку до нього. Жодних облав щодо відвідування. Причина дуже проста: високі вимоги на екзаменах. Наприклад, наша група з 30 осіб завжди здавала іспити 2 дні. Це тому, що здавали ми практично весь матеріал, а не лише щось там по білету. От так і виходило, що могли це зробити лише 3 групки по 5 чоловік. Відвідування відбувалося автоматично. Жодного примусу. Відповідали тою мовою, якою знали.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 03.04.2013 12:38
Дякую за інформацію. Можливо, в вашому університеті не було студентів після російськомовних шкіл, тому не було проблеми з мовою викладання.
А я як викладач заздрю. Наскільки у нас зараз знизились вимоги до студентів! Якщо я міг би бути зовсім чесним, мав би сказати майже всем: йдіть відсіля, тут не про фізику вже розмова, про нормальний розумовий рівень.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # студенти були різніНаталя Гладиш 03.04.2013 12:53
У нас були студенти з російських шкіл і навіть з Молдови. Відповідали по-російськи. Викладачі незалежно від національності та місця навчання викладали виключно українською. Наприклад, високоповажаний мною Хлєбніков Дмитро Глібович. Зрозуміло, що він - росіянин. Івашкович Сергій Михайлович вчився у Москві, у побуті говорив російською, а викладав з першого ж дня по-українськи. Це не вважалося чимось надто важким. Ми все-таки мали справу і з більш складними для розуміння чи сприйняття речами.
У моїй групі вчилися Борис Койчу, Олег Лейбов, Гласковская Наталья і інші...
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Язык обученияОлег Заславский 03.04.2013 12:59
Самый естественный вариант: преподаватели ведут занятия на своем родном языке (русском или украинском).
Это обеспечивает максимальное качество преподавания. Может, я чего-то не знаю, но ни разу не слышал, чтобы в европейских многоязычных странах студенту гарантировали преподавание на каждом из языков. Вспоминаю разговор с проф. из Барселоны. Который сказал: "я читаю на каталонском. Если студент меня не понимает - его проблема. Может слушать других проф. на испанском".
Если у студента есть возможность выбора из двух аналогичных курсов, пусть выбирает. Если же нет, то пусть подстраивается. Или поступают в другие места.
Так что не нужно никаких специальных потоков ни во Львове, ни в Харькове.
А рус. и укр. языки должны быть равноправными.
Мысль о специальной доплате за украинский считаю порочной. Это будет стимулом к понижению качества преподавания, неизбежному при чтении на неродном языке. А доплачивать изначально украинозязычным вообще смешно.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # ЗаславскомуКопелиович 03.04.2013 17:37
Олег, почему подстраиваться должен только студент, а не преподаватель? Но обязаловка тут не нужна. Думаю, что найдутся у нас преподаватели, способные по своей воле читать по-украински. Тем более, если на начальной стадии преподавания данного предмета в данном вузе на украинском к зарплате будет добавка. Не вижу в этом порочного, меры поддержки возможны, не должно быть мер принуждения.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Ради денегОлег Заславский 03.04.2013 17:43
Финансовое соблазнение не так страшно, как принуждение. Но все равно - что хорошего, если люди будут переходить на другой язык ради заработка? Как это скажется на качестве обучения? Да и просто с моральной стороны здесь что-то не то. И получится, что один язык "равнее" другого.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Не на панель жеКопелиович 03.04.2013 18:25
Ради заработка - личное решение. Качество обучения вообще под вопросом при переходе на другой язык - потому и доплата. Кроме качества обучения преподавателем нужно думать о степени понимания студентом.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # щодо виборуНаталя Гладиш 03.04.2013 20:50
Чому ви, шановні викладачі, вважаєте своїх колег і студентів тупими? Я спеціально навела вам приклад не гуманітарників, це по-перше. По-друге, пояснила, що були поступки власними амбіціями з обох (!) сторін. А тепер, коли в Інтернеті можна знайти будь-який підручник будь-якою мовою, про що можна сперечатися? У наш час навіть російських підручників ми не мали вдосталь. Про українські можна було забути. А часом доводилося вчити теми взагалі з англійських! І нічого, ніхто не перетрудився! Більше того, наші викладачі писали вже тоді і захищали свої роботи за кордоном англійською та німецькою. А Підкуйко Сергій Іванович - навіть японську вивчив! Ми пишалися і далі пишаємося своїми викладачами. І не ми встановлювали правила. Нас поважали, і ми відповідали взаємністю.
Нащо ви так низько опускаєте планку? Хіба комусь пошкодить знання мови?
http://studzona.com.ua/teacher/9359/2 - а це посилання на сторінку того ж таки Підкуйка С. І. у Студзоні. Зробіть так, щоб у вас був аншлаг!
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # які вони, нові студентиНаталя Гладиш 03.04.2013 21:08
http://mmf.franko.lviv.ua/ - та гляньте на них!
Як їх можна вважати такими, що не вивчать мови? Самі сайт створили, самі його підтримують, КВК проводять уже з років 30, скільки інших заходів, прогляньте список: скільки там всього! Навіть переможець олімпіади з англійської серед непрофільних факультетів - теж математик! Їх любити і поважати треба... Та вони вас на руках носити будуть. Я кожного свого викладача пам'ятаю до цих пір! І як з ними в КВК грали, і як у футбол, а які виступи смішні були на День математика, і як ми пишалися, що нас вважають собі рівними...
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Пряник вместо кнута?Олег Заславский 03.04.2013 22:25
Наиболее естественный вариант - когда 1) преподаватель проводит обучение на своем, 2) студент слушает на своем. Если есть несовпадения, то пусть они исправляются за счет действий, которые не связаны с нарушением 1) и 2).
Ни кнута, ни пряника!
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 04.04.2013 04:52
Все, що Ви кажете про корисність знання мов, правильно. Однак в опозиції часто підміняють поняття: корисність і право, не хочуть вчити українську, чи мають право користуватися своєю.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Пряник вкуснееКопелиович 04.04.2013 04:54
Олег, программы государственной помощи тем, кто в ней нуждается, существуют в цивилизованных странах.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Вибачте, НаталяКопелиович 04.04.2013 07:38
Однак як Ви говорите, постійно говорять в опозиції: це велика перевага знати багато мов (скільки мов знаєш, стілки разів ти людина). Чули багато разів. А що виходить? У Львові дуже люблять різні мови, а лекції читають виключно українською. В Харкові читають лекції більше російською, хоча дехто і українською, значить, не люблять вивчати мови. І проблеми, кажуть, ніякої немає, хоча в одному з законопроектів опозиції заборона читати лекції недержавною мовою в державних університетах.
Я, Наталя, як і Ви, за щирість.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Олегу ЗаславськомуНаталя Гладиш 04.04.2013 07:56
Шановний пане Олеже, то Ви наполягаєте на тому, що викладати українською не варто? Я би сказала, що це нелогічно. Ви хочете, щоби серед Ваших студентів були люди державного рівня? Або, сформулюю інакше: хіба би Вам, як харків'янину було невигідно мати більше "своїх" людей нагорі?
Відповідь за Вами. А до чого тут мова викладання? У будь-якій країні держслужбовець має володіти державною мовою. Якщо студент слухав певний курс по-російськи, йому треба буде прикласти зусилля, щоб висловити свою думку з цього ж предмету українською. І якщо поряд не буде викладача з цього предмету, то ніхто не зможе поправити, підкоригувати. Може, все-таки логічніше би було пройти цей етап у ВУЗі?
Якщо Ви дозволите, то я допоможу Вам перекласти увесь курс лекцій з будь-якого предмету технічного спрямування, написаний російською мовою, на українську. Це би Вам допомогло?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 04.04.2013 09:16
Не знаю, що Вам відповість Олег, а я вставлю своє: крім зручностей бувають ще і права. Можливо зручніше, щоб Ви були чоловіком, але Ви народилися жінкою.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Добровольность выбораОлег Заславский 04.04.2013 09:17
Шановна Наталя,
щиро дякую за пропозицiю. Але справа не в тому.
У меня нет ни малейших возражений против того, чтобы кто-то читал свой курс по-украински. Но только добровольно - кто хочет, тот пусть так и делает. Соображения про "мати більше "своїх" людей нагорі" мне показались очень странными. Ну к чему это здесь?
В прошлом году у меня был небольшой спецкурс. Студент из русскоязычного города говорил, что у них в школе все преподавание было на украинском, хотя все - русскоязычные. И на переменах говорили по-русски. В городе было только (кажется) 2 русскоязычных класса в одной школе. Это нормально?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # про права і зручностіНаталя Гладиш 04.04.2013 11:39
Думаю, що пан Олег не буде більше зі мною дискутувати,Оле ксандре Іллічу. Пане Олеже, Ви маєте повне право змовчати. Я Вас розумію. Та я прошу так само щиро висловити Ваші думки. Не хочете тут, то пишіть на мою поштову скриньку. nvgladysh@gmail .com Прошу вибачення за жіночу емоційність і чекаю Ваших листів.
Щодо права... В Україні росіяни мають право вчитися російською мовою? Чи є на це якісь заборони? Чи, може, не дозволяють випускати підручників російською мовою?
Щодо викладання російською у Львові. У нас були раніше і є тепер такі ВУЗи, де викладають російською. Це був особистий вибір кожного. А якщо моїх особисто викладачів питали щось російською, то вони російською і відповідали.
Я думаю, якщо звернутися з пропозицією про викладання іншими мовами на моєму матфаці, то шановний декан Зарічний М. М. введе навчання і на російській, і на польській, і навіть на англійській мові. Бо Лавренюк С. П. викладав у Кракові, Івашкович С. М. вчився в Москві...
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Про праваКопелиович 04.04.2013 13:35
Рішення Конституційного суду України від 14.12.99 р. говорить про мову викладання в ВУЗах щось взаємно протилежне, однак там є і те, що можна викладати російською. Але опозиція наша постійно намагається це заборонити. Я вже казав про один з законопроектів (серед авторів Фаріон), в іншому, більш поміркованому, дозволяється 1-2 предмети російською. А подивіться, скажімо, сайт Анатолія Гриценка. Там постійно пишуть в коментарях, що раз Україна, то і мова має бути українська. В усіх державних установах.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Хто росіянин?Копелиович 04.04.2013 13:43
Цитирую Наталя Гладиш:
В Україні росіяни мають право вчитися російською мовою?

Як і Ви, Наталю, в опозиції завжди пов"язують російську мову з росіянами. Але це ж неправда. В моєї родині немає росіян: я єврей, дружина українка. Обидва ми російськомовні. Неправда, що російська - мова однієї національної меншини.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # про те українське, яке не сприймають західнякиНаталя Гладиш 04.04.2013 16:12
Дозвольте попросити вас, шановні харків'яни, навести приклади того вам притаманного українського, яке не сприймається західняками.
Наприклад, хто ваші герої і як ви їх вітаєте...
Які звичаї чи традиції шанують у вас.
Або спробуйте скласти усний портрет сучасного українця Слобожанщини. Який він?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # от нарешті - КопеліовичуНаталя Гладиш 04.04.2013 17:22
Нарешті ми дійшли до тої точки, де саме лежить проблема.
Виявляється, російську використовують замість своєї рідної мови? А чому саме російську? Тут мені вибір не зрозумілий.
Я розумію, якщо росіяни ратують за російську, тут логіка присутня. Так, це їхня культурна спадщина, їх спосіб мислення, їх герої...
І знову хочеться спитати: а кого вважають героями на Слобожанщині?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # щодо класівНаталя Гладиш 04.04.2013 17:33
Щодо кількості класів з викладанням російською. У нашому містечку є квартал, де раніше був великий гарнізон. Тоді школа була чисто російською, українці їздили в інші школи. Тепер класи формують згідно заяв батьків, тобто є і російські класи, і українські. Чому у вас інакше - я не знаю.
Щодо викладання у ВУЗах... Викладачі Харківщини просто не хочуть переходити на викладання українською, тобто жодних об'єктивних причин цьому нема?
Який відсоток викладачів на даний час використовує українську при викладанні?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Справжній східняк?Копелиович 05.04.2013 04:30
Важке питання, тут краще дивитися ззовні. Я не в захваті від нашого східняка, але потрібно поважати, який є. Якщо порівнювати з Заходом, то наш більш совковий. Менш емоціональний, спокійніший. Герої? Прості люди мало про це замислюються, однак загиблих у війни радянських поважають. "Моя хата скраю" - це про наших. А міста більш космополітичні. Тут колись була і культура, і інтелект. Важко сказати, хто ближче до Європи: західняк чи харківський інтелігент.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 05.04.2013 04:35
Цитирую Наталя Гладиш:
Нарешті ми дійшли до тої точки, де саме лежить проблема.
Виявляється, російську використовують замість своєї рідної мови?

Хто Вам таке сказав, Наталя? Для мене саме російська рідна. І вихований я на великій російській культурі. Перший і самий великий мій Вчитель - Лев Толстой. При всьому тому я твердий прихильник української незалежності.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Класи в школахКопелиович 05.04.2013 04:46
Десь в 90-х у нас провели адміністративни й перевід більшості шкіл на українську мову викладання. Тепер у нас, як і у вас, запитують батьків. Однак більшість українських шкіл лишилася.
"Просто не хочуть переходити..." - це дуже важливий чинник, з яким потрібно рахуватися. Справа в тому, що і студенти не хочуть. Я вже писав, що у кожної нової групи прискіпливо запитую - хто хоче українською? Хоча у мене є студенти з села та з інших міст України, тільки один з Сум згодився. Був один з Іванофранківськ а, так і від твердо сказав, що буде слухати російською. Хоча говорили ми з ним виключно українською.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # щодо справжнього східнякаНаталя Гладиш 05.04.2013 07:47
Гаразд, давайте зайдемо з іншого боку. Може, Ви дасте мені посилання на якісь студентські сторінки або інші блоги? Я хочу відчути дух Харкова. Не може ж така кількість людей бути абсолютно безликою. Хоча... якщо ніде не говорять про героїв, про чиїсь досягнення, то до чого тягнутися? Кого наслідувати? Де та планка?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 05.04.2013 09:42
[quote name="Наталя Гладиш"]Може, Ви дасте мені посилання на якісь студентські сторінки або інші блоги? Я хочу відчути дух Харкова. /quote]
Наталя, я теж хочу. Не можу знайти студентських блогів, а що в соціальних мережах, Ви бачите. З героями, яких знають в народі, теж погано. Я ж не даремно писав про Марію Демченко. Це така тут Україна. Але ж Україна.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # усім східнякамНаталя Гладиш 05.04.2013 12:24
Щось я не вірю у те, що на Слобожанщині нема нічого цікавого.
Давайте зробимо маленьке дослідження.
Чи може хтось для мене вияснити, де саме у Харкові знаходився театр "Березіль" під керівництвом Леся Курбаса? Де жив сам Курбас?
Може, дати таке оголошення у поширену в Харкові газету? Або спитати в інших викладачів? Підчас мого навчання в університеті ми ставили виставу цього театру "Мина Мазайло".
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 05.04.2013 12:51
Тут багато чого цікавого. Я відповідав на питання про характерно національне. А тут колись квітнув інтелект, на моїх очах формуваоися наукові школи. На днях на моєму домі повісили меморіальну дошку: виявилося, що мій колишній сусід Валентин Бібік великий український композитор. Але виявилося це вже в Росії та Ізраїлі.
Завжди у нас існувала, Наталя, зовсім невелика купка національно свідомих українців, дехто з них був більш радикальним, ніж західні. Мабуть, чули про Міхновського. Театр "Березіль" був у нинішньому театрі ім. Шевченка. "Мина Мазайло" я читав, цю п"єсу написав харків"янин Микола Куліш. Все ж національна тема у нас завжди стояла не так гостро, як на Заході (якщо не казати про євреїв).
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # от про це і треба говоритиНаталя Гладиш 05.04.2013 13:35
Я вважаю, що саме про те, що зараз мені розповідаєте, Ви маєте говорити Вашим студентам. Героями людей роблять інші люди. Якщо би Валентин Бібік сам вихваляв себе, то був би недостойним уваги. А от якщо це зробите Ви, то це вже зовсім інша справа.
Якщо про Куліша, Курбаса, "Березіль" знають на Заході України, то чому на цих людей не зважають на її Сході? І про Міхновського я теж чула, звичайно. Я вважаю, що всіма цими прикладами треба користуватися.
І знову про національну тему. Я думаю, що не здивую Вас, якщо скажу наступне: на території Західної України живуть потомки лемків, бойків, гуцулів, білих хорватів, дулібів та інших племен. Їх мова, традиції, звички дещо відрізнялися між собою і точно не були такими, як на Київщині чи Полтавщині. Але в нас прийняли і використовують таку українську мову, яку вважають літературною.
Чому ж у Харкові не хочуть прийняти українську мову? Невже лише тому, що не знають її? Якщо так, то варто вивчати. Якщо ні, то чому?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 05.04.2013 14:25
Я вже начав діяти, щоб доньку Бібіка запросили з Ізраїлю, щоб вона виконувала твори батька. Но жаль, я сам їх не чув.
Куліша та інших ніхто окрім інтелігенції читати не буде. А інтелігенція по більшості тут не національно свідома.
Українську у нас розуміють майже всі. Однак у нас багато російськомовних . Хіба вони мають обов"язок переходити на іншу мову? А у Вас якщо б не українська, то яка б була загальною для всіх? Я знаю ваші говори, мало що міг розуміти.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # різниця між розуміти і вивчатиНаталя Гладиш 05.04.2013 21:32
Давайте докладніше. Якщо я розумію польську мову, то чи це означає, що я знаю польську історію, польську літературу? Ні, не означає. Це означає, що я, можливо, зрозумію продавця, повідомлення на зупинці і новини або кіно по телебаченню, але цього далеко не досить, щоб поважати цю країну і її людей.
Якщо людей вирощують лише за принципом "не голодні, не обдерті, і дорогу спитають", то яка то освіта? Та велика кількість російськомовних нічого не знає про здобутки України. Вони не читали нічого вдумливо з української класики, українських науковців... Тоді що може для них значити саме слово "Україна"? Та нічого! Територія. В такому випадку можна спокійно вважати, що то хтось інший має помити сходи, навести лад у дворі, посадити квіти, зробити ігрову площадку, організувати людей для доброї справи. Я вже читала такі коментарі у ФБ. "Вот пусть западенцы этим и занимаются. Им больше всех надо."
Якби у нас діяли за такими принципами, то тут би була досі польська мова і Польща.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # ЗгоденКопелиович 06.04.2013 04:30
Ви праві, Наталя. Треба більше знати про свою країну. Однак треба навчитися відрізняти правду від "патріотичних" міфів. Коли мені кажуть про українців чи слов"ян до нашої ери, то я розумію, що готові повірити чому завгодно.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # про міфиНаталя Гладиш 06.04.2013 13:10
А Ви не вірте міфам, а просто почитайте древні літописи княжої доби. Нащо сліпо вірити?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Вже читав, Наталя.Копелиович 06.04.2013 13:33
Вже читав, Наталя.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # про літописиНаталя Гладиш 08.04.2013 08:02
І що Ви думаєте про дати у цих літописах? Чому там такі дати?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Все ясноКопелиович 08.04.2013 13:44
Ясно, україножери переправили дати.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # про датиНаталя Гладиш 08.04.2013 15:29
Олександре Іллічу, я питала про датування. Чому у літописах таке датування: 6709 рік і т. д. ? Чим це зумовлено?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # НаталіКопелиович 08.04.2013 17:17
Значить, я Вас не зрозумів. Я не знаю про такі дати, може, забув. Однак час створення "Повести временніх лет" достатньо відомий.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # саме про датиНаталя Гладиш 09.04.2013 09:22
Для предметності розмови прошу освіжити в пам'яті літописи і датування в них. Звідти можна взяти відповіді на деякі питання.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Прошу Вас, Наталя,...Копелиович 09.04.2013 11:15
... освіжите Ви в моєй пам"яті те, що хочете сказати про літописи.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # щодо літочисленняНаталя Гладиш 09.04.2013 12:48
Олександре Іллічу, даремно Ви так реагуєте. Адже якщо я сама буду щось Вам розказувати, то Ви можете засумніватися у моїх словах. А про літочислення я згадала з тої причини, що воно у літописах княжої доби ведеться не від дати народження Ісуса Христа, а від більш давніх часів. Різниця складає більше ніж 5 000 років. Звичайно, можна списати це на якісь інші причини, та мені видається (хоч я і не є науковцем у цій галузі), що хоч не збереглися більш давні документи, та були люди, які це літочислення вели. А, отже, тут давно жили люди і мали свою історію. Якщо в Галицько-Волинському літописі є дата 6709 рік і вона відповідає 1201 року нашої ери, то стає ясно, що були ще як мінімум 5508 років перед тим. Це до того, що Ви не вірите в існування українців до нашої ери. Може, наші прапра... не називали себе українцями, та вони ними були.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Наталя,Копелиович 09.04.2013 13:23
я не знаю, яким календарем користувалися автори літописів. Але я знаю, що перше відоме вченим письмове повідомлення про слов"ян датується 6-м віком н.е. і належить воно готському історику Йордану. Про яких же українців Ви кажете? Шо означає, що українцями не називалися, але ними були? Звичайно, що у українців були предки. Відомо, що спільним предком всіх сучасних людей була одна африканська жінка, яка жила не пам2ятаю скільки десятків тисях років тому. Так що, вона була українка?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # щодо предківНаталя Гладиш 09.04.2013 18:40
Олександре Іллічу, я ні на чому не наполягала, а просто спитала Вашу думку. Це по-перше.
А по-друге, через розвиток науки на деякі факти починають дивитися по-іншому. Я уже в кількох джерелах знаходила інформацію про більш давні згадки про моїх (чи наших) предків. Поки я це особисто не перевірила, тому не буду стверджувати. Мені, наприклад, було би цікаво почитаи, що з цього приводу писали грузини. Адже у них писемність виникла швидше, ніж у нас, а інтересів на території України у них ніби не було. Ви не знаєте, чи було у них щось типу наших літописів?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # Наталя, не віртеКопелиович 11.04.2013 08:35
Я не знаю про грузинські літописи. Але бачив достатньо псевдопатріотич них вигадок різних народів. Цікавився історією слов"ян і, що написав, - то з наукових джерел. Не вірте "історіям русів", "Велесовим книгам" - то фальшивки.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # цифри, які варто знатиНаталя Гладиш 19.04.2013 14:40
http://www.youtube.com/watch?v=9WzONZ4Wrko&feature=youtu.be
Достатньо переглянути першу хвилину відео, щоб вияснити, що, де і як. А, може, ви маєте інші факти?
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 
 
0 # РусіфікаціяКопелиович 19.04.2013 17:19
Шановна Наталя!
Я не побачив нічого для себе дивного в відео, на яке Ви вказали. Різкий зріст російськомовних у нас пов"язаний з урбанізацією, з переїздом величезної кількості селян до міст. Моя дружина, наприклад, до 6 років розмовляла в своєму селищі "українською", а в Харкові пішла вже в школу з російською мовою і зараз її рідна російська. Я написав в лапках, тому що українська в наших селах сумнівна, але в переписах пишуть, що україномовні.
Я ж так і писав, що хто ближче був к центрам влади і культури був скоріше російськомовним .
Генезіс мов - то одна річ, а мовні права - інша річ. Я не буду боротися за ідіш, яким розмовляли мої бабуся та дідусь, тому що мама моя розмовляла зі мною російською, а читаючи, я дуже полюбив російську літературу. І Шолома Алейхема прочитав російською. Нема такого правила, що якщо єврей, то маю мати рідною єврейську.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить